Кіля

Кіля́, пред. = Біля. Сотворив з того ребра Єву і положив кіля Адама. Чуб. 1.)уживається на позначення місця; коло, близько, недалеко ◆ Ти знаєш, Чого Еней приплив к Латину // І біля моря поселивсь. Котляревський 2.)уживається як рівнозначне прийменникам на, при ◆ Біля боку в Богу на висіла стара батьківська шабля. І.Ле 3.)уживається у значенні прийменника над, коло при дієсловах працювати, клопота­ти і т. ін. та відповідних віддієслівних іменниках ◆ — Я не обіцяю вистачити другу частину [рукопису], біля неї чимало треба попрацювати. Панас Мирний 4.)із сл. ходити уживається у значенні прийменників коло, за ◆ Хата хоч старенька, та чепурна, біла — видно, біля неї ходили хазяйські руки. Панас Мирний 5.)уживається у значенні прийменників близько, коло при числівниках на позначення приблизної кількості ◆ Біля сотні озброєних мисливців-старовірів товпиться коло тайгової дзвіниці. О.Довженко

Синоніми:

близько, коло, недалеко

Ілюстрації

Медіа Див. також Джерела та література Зовнішні посилання http://pravila-uk-mova.com.ua/index/prijmennik/0-17