Забора

ЗАБО́РА, и, жін. Ряд, пасмо каменів, які перетинають річище поперек течії (але не через усе русло); перекат. Карпо знав добре всі пороги, всі забори, знав кожний камінь (Словник Грінченка); Пливуть чайки... Попереду Отаман пильнує, А позаду товариство Веслами керує; По порогах, по заборах Добре накупались (Данило Мордовець, I, 1958, 508); Незвичайна картина постала перед очима.. Одні [потоки], вируючи, пінилися в кам'яних заборах, інші змійками звивалися між камінців (Гордій Коцюба, Нові береги, 1959, 383).

Ілюстрації

Медіа Див. також Джерела та література Зовнішні посилання