Договір, -вору, м. 1) Договоръ, условіе. Напишемо листи, вічні договори, гострими шаблями. К. Досв. 153. 2) Попрекъ. Я ж тобі сказала при твоєму роду, щоб не було послі мені договору, бо в мене худоби не буде, візьмуть мене, серце, й так люде. Мет. 47.

ДО́ГОВІ́Р, договору, чол. Взаємне зобов'язання, письмова або усна угода про права та обов'язки між державами, установами, підприємствами та окремими особами. — В селі люди говорять, що буде війна, — обізвався Сергій, що після випитої горілки значно осмілів. — Плети! У нас із Німеччиною договір, — ні за яку силу не погоджувався на війну Оксен (Григорій Тютюнник, Вир, 1964, 206); Артілі підписали між собою договір на соціалістичне змагання... (Остап Вишня, I, 1956, 411).

Догові́р, во́ру, м. 1) Договоръ, условіе. Напишемо листи, вічні договори, гострими шаблями. К. Досв. 153. 2) Попрекъ. Я ж тобі сказала при твоєму роду, щоб не було послі мені договору, бо в мене худоби не буде, візьмуть мене, серце, й так люде. Мет. 47