Збіч
Матеріал з Київський столичний університет імені Бориса Грінченки
Версія від 19:15, 14 листопада 2018; Bpzinovieva.im18 (обговорення • внесок)
Збіч, збо́чу, м. Склонъ (горы). Наближився він до збочу гори Оливної. Єв. Л. XIX. 37.
Сучасні словники
БІЧ, збочу, чол., діал. Схил
Джерела та література
На горі стоять будівлі, Вікнами на сонці сяють, А до них поміж дубами В'ються збочами стежки (Іван Вирган, Квіт. береги, 1950, 166).
