Метелик

Плентатися аюся, аєшся, недок., розм. Означає йти дуже повільно, неквапливо, вживається також в значенні ледве перебирати ногами(через силу)

Сучасні словники

Тлумачення слова у сучасних словниках

ПЛЕ́НТАТИСЯ, аюся, аєшся, недок., розм.

1. Іти, їхати, пересуватися повільно, через силу. Воли помалу плентались дорогою (Н.-Лев., II, 1956, 310); Всю ніч без перепочинку пленталися змучені люди і тварини безкрайньою сухою пустелею (Тулуб, В степу.., 1964, 94); * Образно. Тихою ходою Плентаються дні (Воронько, Три покоління, 1950, 41); // Іти, їхати куди-небудь (звичайно далеко або неохоче). Мабуть, швидко прийдеться й мені на старі літа плентатися в світ поза очі (Фр., III, 1950, 171); [Баба:] І чого б я плентався! Сидів би коло хати та на сонці грівся! Все одно ж нічого не почуєш (Мам., Тв., 1962, 286).

◊ Но́ги пле́нтаються — ноги важко, невпевнено пересуваються; Пле́нтатися в хвості́ див. хвіст; Пле́нтатися нога́ми — іти важко, невпевнено. Він схопивсь з місця і, плентаючись ногами, всім корпусом рішучо подався до дверей (Вас., І, 1959, 258).

2. Те саме, що блука́ти 1. То було коли-не-коли хіба за хлібом присуне [дід Улас] в село.. А то трохи не щодня плентається по селу (Мирний, IV, 1955, 237); Плентається чортяка по світу і пекла одцуравсь, бо добре зна, що жінка і там його знайде (Стор., І, 1957, 52).

3. за ким, перен. Підтримувати кого-небудь, некритично поділяючи його погляди. Інтереси буржуазії (за якою сліпо плентаються народники) вимагають змішання селянського пролетаріату з селянською буржуазією (Ленін, 24, 1972, 313).

Ілюстрації

Файл:///C:/Users/User/Pictures/Saved Pictures/image 134.webp [[1]] [[2]]

Джерела та література

1. Антисуржик. Вчимося ввічливо поводитись і правильно говорити: Посібник // За заг. ред. О. Сербенської . – Львів: Світ, 1994. 2. Антоненко-Давидович Б.Д. Як ми говоримо? – К.: Українська книга, 1997 3. Бабич Н.Д. Основи культури мовлення. – Львів: Світ, 1990. 4. Ваш репетитор з української мови: Посібник / Колектив авторів під керів. М.І. Пентилюк. – К.: Ленвіт, 2000. 5. Великий тлумачний словник сучасної української мови: 170 000 слів/ Укладач і голов. ред. В.Т. Бусел. – К.: Ірпінь; ВТФ “Перун”, 2001. 6. Волкотруб Г.Й. Українська ділова мова: Практикум. – К.: МАУП, 2003. 7. Волкотруб Г.Й. Практична стилістика сучасної української мови: Навч. посібник. – К.: ТОВ “ЛДЛ”, 1998.

Зовнішні посилання

Академічний тлумачний словник (1970—1980)

Вікіпедія вільна енциклопедія