Зненавидіти
Матеріал з Київський столичний університет імені Бориса Грінченки
Версія від 14:00, 6 вересня 2012; Matasar.ei (обговорення • внесок)
Зненавидіти, -джу, -диш, гл. Возненавидѣть. Рудч. Ск. І. 138. Мати сина та оженила, молоду невістку та зненавиділа. Мл. л. сб. 236.