Заблимати
Матеріал з Київський столичний університет імені Бориса Грінченки
Версія від 09:27, 14 листопада 2018; Mahoncharenko.il18 (обговорення • внесок)
Заблимати, -маю, -єш, гл. 1) Замерцать, тускло засвѣтить. 2) Заморгать. Заблимала очима.
Зміст
Сучасні словники
Тлумачення слова у сучасних словниках ЗАБЛИМАТИ, аю, аєш, док. Почати блимати (у 1, 2 знач.). Хвилина — і стану я жертвою моря.. Немає рятунку... не буде... хоч зоря Заблимала вже вдалині! (Павло Грабовський, I, 1959, 58); Пізніш за всіх заблимав огник у крайній од ярів хаті (Степан Васильченко, I, 1959, 300). Заблимати очима — почати моргати від подиву, розгубленості і т. ін.; закліпати. Кочубей заблимав очима, наче вкусив терпкої кислиці (Олесь Донченко, III, 1956, 8).