Каракати

Карака́ти, -тів, м. Короткіе сапоги. Желех.

Сучасні словники

ЧОБОТИ, біт, мн. (одн. чобіт, бота, ч. ). Рід взуття з досить високими халявами. - Оце мене дурні парубки скупали в ставку в квітках та в стрічках та в червоних чоботях (Н.-Лев., II, 1956, 14); Женя Коман, виброджуючи в чоловічих гумових чоботях.., тримала в руках кінець троса (Ле, Право.., 1957, 296); Чобіт першого бійця задзвенів об камінь, і весь батальйон полегшено зітхнув.- Шосе! (Гончар, III, 1959, 134); *У порівн. З густими, навіть дуже густими бровами, що нависнули над блискучими похмурими очима, з чорним, як той чобіт, лицем і такими ж розхристаними грудьми - він наводив своєю силою й хижістю страх на самих навіть одважних (Коцюб., І, 1955, 438).

Ілюстрації