Аби

Аби и Аби-б, сз. 1) Дабы, чтобы, лишь-бы. Я гроші дам, аби він зробив. Аби люде, а піп буде. Посл. Аби день до вечора. Лишь-бы день прошелъ. Я то зроблю, аби б було, як ви кажете. Аби-м, аби-х. Чтобы, пусть. Аби-м так здоров був! Аби-х так жила! (Божба). Ogon. 157, 7. Вх. Зн. 1. 2) Аби-де. Гдъ бы то ни было, гдъ-нибудь, гдъ попало. Та я аби-де захропу. 3) Аби-коли. Когда-нибудь, когда-бы то ни было. В Лубеншині... на дощ викидають помело і кочерги і викидають не тільки весною, а і аби-коли. Ном. с. 272, № 576. 4) Аби-куди. Куда-нибудь, куда-бы то ни было, куда попало. Неси сміття аби-куди! 5) Аби-то. Лишь-бы, какъ-нибудь, какъ себъ, шутя. Він усе робить аби-то. 6) Аби-хто. Кто-нибудь, который-нибудь, всякій. Та це і аби-хто зробить. Побить, то й аби хто знайдеться, - от инше діло пожалувать. Ном № 4072. 7) Аби-чий. Чей-нибудь, чей-бы то ни было. Оттак чини, як я чиню, люби дочку аби-чию: хоть попову, хоч дякову, хоч хорошу мужикову.. Шевч. 183. 8) Аби-що. Что-нибудь, кое-что, что-бы то ни было. Та будеш там робити аби-що, - от аби не гуляти. Нехай тобі аби-що! А чтобъ тебъ! ном. № 3257. Иногда употребляется какъ существительное въ значеніи: малозначительная вещь, негодная вещь, человъкъ, не заслуживающій вниманія, уваженія. Дав таке аби-що, - тылько на смітник викинути! От якесь аби-що! а величається мов яка цяця! 9) Аби-як. Какъ-нибудь, какъ попало. Одружись! Чому ні? - А тому ні, каже Гриць, що любої пари не знайшов, а побратись або як не гоже. МВ, І. 64. Ти все робити тільки аби-як. 10) Аби-який. Какой-нибудь, какой попало. Вельможна панськая персона явилася перед Плутона не як аби-який харпак. Котл. Ен. VI. 44. 11) Съ отринацніемъ эти выраженія принимаютъ значеніе чего-то важнаго, не зауряднаго, напр.: Це чоловік не аби-який. т.к. не изъ заурядныхъ. Це зовсім не аби-що, щоб про його так казати. Мірошних мав хороший млин. В хазайстві не-аби що він. Гліб. 82.