Знатурити
Матеріал з Київський столичний університет імені Бориса Грінченки
Версія від 13:57, 6 вересня 2012; Matasar.ei (обговорення • внесок)
Знату́рити, -рю, -риш, гл. Снаровить. Знатурив коня. НВолын. у.
Знату́рити, -рю, -риш, гл. Снаровить. Знатурив коня. НВолын. у.