Знаряжати
Матеріал з Київський столичний університет імені Бориса Грінченки
Версія від 13:57, 6 вересня 2012; Matasar.ei (обговорення • внесок)
Знаряжа́ти, -жа́ю, -єш, сов. в. знаряди́ти, -джу́, -диш, гл. Снаряжать, снарядить. У наряді доброго коня купувала, мене молодого в поход знаряжала. Макс. (1849), 83.