Знарошне
Матеріал з Київський столичний університет імені Бориса Грінченки
Версія від 13:57, 6 вересня 2012; Matasar.ei (обговорення • внесок)
Знарошне, нар. Нарочно, умышленно. Він дав мені знарошне серце мляве, знарошне він лякає мене страхом. К. Іов. 52. Не знарошне він занедбав Квітчин способ малювання наших селян. Хата, X.