Келенька
Матеріал з Київський столичний університет імені Бориса Грінченки
Версія від 18:19, 11 листопада 2018; Yoosheka.fitu18 (обговорення • внесок)
Ке́ленька, -ки, ж. Ум. отъ келія.
Зміст
Сучасні словники
Тлумачення слова у сучасних словниках:
Келенька, також келія, ї, ж. Житло ченця або черниці (окрема кімната в монастирі або будиночок). Іде чернець у келію Меж стіни німії Та згадує літа свої, Літа молодії (Шевч., II, 1963, 55); Вона не забула своєї келії, тісної та тихої, як домовина (Коцюб., II, 1955, 119); Софія звеліла їм [монашкам] розходитися по келіях і ніде на подвір’ї не стояти (Мик., II, 1957, 270); // перен., жарт. Невелика кімната самітної людини.— Тепер, мабуть, буде кому подарувати букет,— сказав Чепель.. — А то лежать осінні листочки в капітанській келії без діла (Донч., VI, 1957, 511).