Карниз

Карниз, -зу, м. Карнизъ. Стояла палата хороша, висока, убрана в карнизи. Левиц.

Сучасні словники

Тлумачення слова у сучасних словниках

Карни́з[1] (від грец. κορωνίς — «закінчення», «завершення»), заст. ґзимс[2] (від нім. Gesims через пол. gzyms) — завершення стіни споруди у вигляді горизонтального профільованого поясу, верхня виступаюча частина стіни, що підтримує дах і оберігає стіну при стіканні води з даху. Конструктивно визначається виносом — відстанню його краю від стінної площини.

Завершуючи верх стіни, відділяючи її край, карниз грає значну образну роль. Тому його використовують і при розчленуванні стіни на яруси, поверхи, і при завершенні стін в інтер'єрах.

Ілюстрації

Джерела та література

Вікіпедія - Карниз Словник української мови Академічний тлумачний словник (1970—1980) - Карниз