Лицемір
Матеріал з Київський столичний університет імені Бориса Грінченки
Версія від 14:41, 11 листопада 2018; Kvserebrii.fitu18 (обговорення • внесок)
Лицемір, -ра, м. Лицемѣръ. Лицеміре, перш вийми в себе самого з ока ломаку. Єв. Мт. VII.
Кристина:
Зміст
Сучасні словники
Тлумачення слова у сучасних словниках
ЛИЦЕМІ́Р, а, чол. Лицемірна людина. По закону апостола Ви любите брата! Суеслови, лицеміри, Господом прокляті (Тарас Шевченко, I, 1963, 327); Ленін виставив до ганебного стовпа Троцького, назвавши його Іудушкою. Ленін зірвав маску з цього дворушника і лицеміра (Ленін, Коротка біографія, 1955, 113).
Ілюстрації
|
|
|
|
Медіа
Див. також
Словник української мови: в 11 томах. — Том 4, 1973. — Стор. 501.
Джерела та література
Словник української мови: в 11 томах. — Том 4, 1973. — Стор. 501.
