Мерляк

Мерля́к, -ка, м. Трупъ, мертвець.

Зміст

1 Сучасні словники
2 Трупні явища
3 Автоліз
4 Пізні трупні явища і консервуючі процеси
5 Бальзамування
6 Мінералізація
7 Медична цінність
8 Ексгумація трупа
9 Трупи в масовій культурі
10 Ілюстрації
11 Медіа
12 Див. також
13 Зовнішні посилання

Сучасні словники

Тлумачення слова у сучасних словниках

ТРУП, трупа, муж. Мертвое тело человека или животного. Поле битвы усеяно трупами. «Как труп (как мертвый), в пустыне я лежал.» Пушкин. ❖ Переступить (переступать) или перешагнуть (шагать) через труп чей (книжн. ритор.) - перен. убить (убивать) кого-н или воспользоваться (пользоваться) чьей-нибудь смертью для достижения какой-нибудь своей цели.

Трупні явища

Трупні явища — зміни, яким піддаються органи і тканини трупа після настання біологічної смерті. Трупні явища поділяються на ранні та пізні. До ранніх відносяться охолодження трупа, трупні плями, трупне задубіння, висихання і автоліз; до пізніх — гниття, скелетування, муміфікація, жировіск і торф'яне дублення.

Ранні трупні явища

Труп опосума Посмертне охолодження Докладніше: Посмертне охолодження Процес поступового вирівнювання температури трупа і температури навколишнього середовища. Раніше вважалося, що у середньому температура трупа знижується на 1 градус Цельсія на годину. Проте така лінійна модель охолодження непридатна навіть для простого неживого фізичного тіла. Тому у даний час у судовій медицині використовуються двухекспонентна модель охолодження тіл. Вимірювання температури трупа широко використовується в судовій медицині для встановлення давності настання смерті.

Трупне задубіння Докладніше: Трупне задубіння Задубіння тіла, яке починається приблизно через 3 години після настання смерті. Є результатом хімічних змін, що відбуваються у м'язовій тканині. Після приблизно 36-72 годин воно поступово проходить (дозволяється).

Трупні плями Докладніше: Трупні плями Трупні плями утворюються у ділянках тіла, що знаходяться нижче відносно всього тіла за рахунок посмертного переміщення крові судинами під впливом гравітації. У процесі розвитку трупних плям розрізняють 3 стадії: гіпостаз, стаз та імбібіція.

Трупне висихання Трупне висихання пов'язано з випаровуванням вологи з поверхні шкірних покривів і слизових оболонок, яке не компенсується надходженням рідини з тканин з середини, як це відбувається у живому організмі. Виявляється помутнінням рогівки, жовтувато-бурими ділянками на кон'юнктиві — плямами Лярш, на перехідній облямівці губ (темно-червона щільна смуга), на головці статевого члена, передньої поверхні мошонки (темно-червоні щільні ділянки). Легко і швидко висихають ділянки шкіри трупа з тонким шаром епідермісу (кінчики пальців, носа) або позбавлені епідермісу (садна, осаднені краї ран, странгуляційна борозна).

Автоліз

Процеси самоперетравлювання тканин у результаті розпаду клітинних і субклітинних мембран і виходу з клітинних структур (в першу чергу лізосом) різних ферментів. Аутоліз йде спонтанно, без участі мікроорганізмів. Однак на слизових оболонках і шкірі, у результаті сильного прижиттєвого бактеріального обсіменіння, паралельно автолізу швидко починає розвиватися бактеріальне розкладання тканин, яке і складає суть гниття трупа. У першу чергу автолізу піддаються органи і тканини з низькою часткою сполучної тканини і великою кількістю ензимів (головний мозок, селезінка, підшлункова залоза, мозкова речовина наднирників).

Пізні трупні явища і консервуючі процеси

Зазвичай це гниття. Іноді гниття не відбувається, і трупи консервуються. Консервація трупа відбувається за механізмом муміфікації, жировіска, торф'яного дублення або заморожування і розвивається в залежності від умов середовища.

На кладовищах розкладання трупа людини відбувається зазвичай відносно швидко. Зустрічаються випадки аномально повільного розкладання. Трупи, що містять деякі сильні отрути або трупи зі зниженим вмістом рідини в результаті прижиттєвого висихання (ексікоз) також повільно розкладаються. Руйнації органічних структур трупа механічно сприяють опариші, різні нематоди і цвілеві гриби. Першими розкладаються шлунок, кишечник, селезінка, печінка; значно пізніше — серце, нирки, легені. Труп постійно втрачає рідину, яка просочується через шкіру, виходить з природних отворів, розтікається труною та частково просочується у землю.

Найбільш швидко трупи розкладаються на повітрі при температурі середовища більше нуля, повільніше — у воді, і ще повільніше — під землею.

Згідно з правилом Каспера (нім. Casper Regel), 1 тиждень гниття на повітрі дорівнює 2 тижня гниття у воді і 8 тижням гниття у землі.

Бальзамування

Консервація мертвого тіла шляхом хірургічної обробки і введення у нього спеціальних хімічних сполук, які сповільнюють процес його розкладання. Бальзамування виконується головним чином для того, щоб тіло можна було перевезти на далеку відстань і похоронна церемонія могла бути проведена без небажаної для цього випадку поспіху. У США бальзамування є звичайним гігієнічним заходом, який виконують похоронні служби. Також бальзамування є (було) важливим в обрядах, пов'язаних з похованням та релігією. Це практикувалося у багатьох культурах, найбільш відомими прикладами є давньо-єгипетські традиції муміфікації, а також традиції створення поховальних курганів народів Європи.

Мінералізація

Мінералізація — процес розкладання трупа на окремі хімічні елементи і прості хімічні сполуки. Для класичних типів поховань (у дерев'яній труні, у ґрунтовій могилі) період мінералізації становить, у залежності від ґрунтово-кліматичних умов регіону, від 10 до 30 років. Однак скелетування трупа, що знаходиться у землі, настає набагато раніше — приблизно за 2-4 роки. При спалюванні трупа у крематорії (температура кремації +1100 — +1200 °C) період мінералізації становить близько 2 годин. Після закінчення процесу мінералізації від трупа залишається тільки скелет, який розпадається на окремі кістки і в такому вигляді може існувати у ґрунті сотні і тисячі років, поки не скам'яніє.

Медична цінність

Рембрандт, «Урок анатомії доктора Тульпа», 1632 Медична цінність трупа — висока, вивчення мертвих тіл багато століть допомагає розвитку медицини, біології і суміжних наук. Майже будь-який труп, і особливо людський, представляє певну цінність для вивчення, і при бажанні його колишнього господаря або за згодою родичів може бути проданий або переданий безкоштовно для вивчення. Також практикується відправка на вивчення так званих «незатребуваних» тіл: бомжів, ув'язнених, одиноких осіб, знайдених невпізнаних трупів та ін.

Наприклад, Микола Іванович Пирогов у середині XIX століття розробив метод вивчення взаєморозташування органів для підвищення компетентності оперуючих хірургів, що отримав назву топографічної анатомії. Суттю методу було вивчення заморожених трупів, пошарово розрізаних у різних анатомічних площинах. Пироговим було видано атлас під назвою «Топографічна анатомія, ілюстрована розрізами, проведеними через заморожене тіло людини у трьох напрямках». Зображення, представлені у його атласі, випереджали появу подібних зображень, отриманих сучасними комп'ютерно-томографічними методами, більш ніж на століття, завдяки вивченню трупів.

У даний час дослідження трупів іноді бувають ускладнені законодавчими актами, релігійними нормами тощо, в особливості, якщо необхідна попередня ексгумація.

Ексгумація трупа

Слідчі дії, що полягають у витяганні трупа з місця поховання. Ексгумація проводиться для огляду, у тому числі повторного, похованого трупа або для встановлення особи померлого шляхом пред'явлення трупа для впізнання або його експертного ототожнення, а також для проведення експертизи з метою з'ясування обставин, встановлення яких вимагає знань в області судової медицини, судової біології, криміналістики і т. д.

Трупи в масовій культурі

У різних кінофільмах, літературних творах і комп'ютерних іграх зустрічаються зомбі — ожилі людські трупи. І навпаки, «живим трупом» люди можуть назвати цілком живу людину, що має деякі відхилення від норми.