Гадюк

Матеріал з Київський столичний університет імені Бориса Грінченки
Перейти до: навігація, пошук

Гадюк, -ка, м. = Гадина. Вх. Зн. 9.

Сучасні словники

Тлумачення слова у сучасних словниках 1. розм. Те саме, що гад 1. Ключник відскочив, немов укушений гадиною (Іван Франко, VI, 1951, 171); Коли гадина кусається — її вбивають! (Яків Качура, Вибр., 1953, 77); * Образно. Ми підемо пісками навмання, Приспавши в серці гадину зневірся (Леся Українка, I, 1951, 167); * У порівняннях. І пальцями старий сотник Настусині коси, Мов дві гадини великі, Докупи сплітає (Тарас Шевченко, II, 1953, 185).

2. перен., зневажл. Те саме, що гад 2. — Тяжко, брате, Людей на старість розпізнати. А ще гірше ззамолоду Гадину кохати (Тарас Шевченко, II, 1953, 51); Я в двері, а вона [панночка] за мною в сад: «Я тебе на шматки розірву! Задушу тебе, гадино!» (Марко Вовчок, I, 1955, 109); — От гадина! — вимовив Третяк. — А я йому так довіряв. Хто ж його взнає — людина як людина! (Олесь Донченко, I, 1956, 103).

Ілюстрації

1004621 900.jpg 145348 600 2.jpg Photoicon.png Photoicon.png

Медіа

Див. також

Джерела та література

http://sum.in.ua/s/ghadyna

Зовнішні посилання