Маловір

Маловір, -ра, м. Маловѣръ. Коли Бог траву так зодягає, то як більше вас, маловіри. Єв. Л. ХП. 28.

Маловір, а, чол. Той, хто недостатньо вірить у що-небудь. [Юда:] А я ж обдерти дався до нитки, до шага — і що ж я мав?.. І що ж я чув за те? Якеє слово? (Наслідує чийсь голос). «Лукавий! Маловіре!» (Леся Українка, III, 1952, 131); Були невіри, й маловіри, І слабодухі, й слинтяї (Павло Усенко, І сьогодні.., 1957, 112).

Сучасні словники

Академічний тлумачний словник

МАЛОВІ́Р, а, чол. Той, хто недостатньо вірить у що-небудь. [Юда:] А я ж обдерти дався до нитки, до шага — і що ж я мав?.. І що ж я чув за те? Якеє слово? (Наслідує чийсь голос). «Лукавий! Маловіре!» (Леся Українка, III, 1952, 131); Були невіри, й маловіри, І слабодухі, й слинтяї (Павло Усенко, І сьогодні.., 1957, 112).

Словарь української мови

Малові́р, -ра, м. Маловѣръ. Коли Бог траву так зодягає, то як більше вас, маловіри.

Український тлумачний словник

МАЛОВІР -а, ч. Той, хто недостатньо вірить у що-небудь.

Ілюстрації