Скипець
Матеріал з Київський столичний університет імені Бориса Грінченки
Версія від 18:30, 10 листопада 2018; Avshchyra.fitu18 (обговорення • внесок)
Скипець, -нця, , чол., діал. Ямка глибиною в одну лопату. — Назустріч їм [німцям] буде стріляти кожен кущ, кожен скіпець (Петро Панч, Іду, 1946, 7); Ближче, понад дорогою, чоловіка з п'ять розміряють поле.. Тут же ломами б'ють скіпці (Андрій Головко, I, 1957, 329).== 2 ==, пця, чол., рідко. Те саме, що скіпка. На стіні висів залізний світець, а в ньому горів сосновий довгий скіпець (Антон Хижняк, Д. Галицький, 1958, 286); За хвилю де не взялась юрба хлопців з цебриками, нецьками, скіпцями, другі попри них з патиками, та й.. тарабанять щосили! (Іван Франко, II, 1950, 89).
Зміст
Сучасні словники
Тлумачення слова у сучасних словниках