Верхів’я
Матеріал з Київський столичний університет імені Бориса Грінченки
Версія від 00:59, 10 листопада 2018; Kvserebrii.fitu18 (обговорення • внесок)
Верхів’я, -в’я, с. 1) Вершина; верхушка дерева. Бог узяв.... рукою того дуба за верхів’я, О. 1862. V. 83. 2) Волоса на головѣ, хохолъ. Мужик попав коваля за верхів’я і давай йому метелиці давати. Грин. І. 109.
Зміст
Сучасні словники
Тлумачення слова у сучасних словниках
Ілюстрації
|
|
|
|
