Абищиця
Матеріал з Київський столичний університет імені Бориса Грінченки
Версія від 20:41, 9 листопада 2018; Avmelnyk.fitu18 (обговорення • внесок)
«Словарь української мови»
Аби́щиця, ці, ж. Пустяки, Мелочь. Це така абищиця, що не варт і казати. Уман. Ш. 222.
Сучасні словники
і, ор. в ею ж., розм. Річ або справа, що не має жодної цінності чи значення; дрібниця. Така абищия, що й заходу не варта.
-і, ж.
Дрібничка, дурниця, витребенька.
ж., розм. Річ або справа, що не має ніякої цінності чи значення; дрібниця, дурниця. Це така абищиця, що не варт і казати (Словник Грінченка); Верхівнянські ліси не така вже абишиця (Натан Рибак, Помилка.., 1956, 41).
