Змилосердитися
Матеріал з Київський столичний університет імені Бориса Грінченки
Версія від 13:49, 6 вересня 2012; Matasar.ei (обговорення • внесок)
Змилосердитися, -джуся, -дишся, гл. Умилосердиться. Котл. Ен. V. 36. Поки прут знайшов та й одсердився, та на свою миленькую змилосердився. Чуб. V. 581. Крий, Боже, щоб над ним хто з вас змилосердився. Греб. 380. Ісус же, змилосердившись, простяг руку. Єв. Мр. І. 41.
