Благородний

Благородний, -а, -е. 1) Изъ привилегированныхъ сословій. Благородні — хліба голодні. Ном. № 953. Благородна, як свиня огородна. Ном. № 953. 2) Благородный. Болота засипав благородними кістками. Шевч.

Сучасні словники

Який відзначається високими моральними якостями; чесний, порядний.

Який відзначається дуже гарними рисами, якостями.

Аристократичного, дворянського походження; дворянський.

http://sum.in.ua/s/blaghorodnyj

Джерела та література

У мене чесні люди бувають, благородні; один ти з усіх єхида вирискався (Панас Мирний,1954)

Я думаю, що ви справді ліпше зробите, коли повернете в обійми сього чесного і благородного братчика (Іван Франко,1950) 

{{subst:Шаблон:Словник Грінченка і сучасність|підрозділ=Інститут мистецтв}}