Злягати
Матеріал з Київський столичний університет імені Бориса Грінченки
Версія від 14:46, 6 вересня 2012; Matasar.ei (обговорення • внесок)
Злягати, -га́ю, -єш, сов. в. злягти, -жу, -жеш, гл. 1) Склоняться, склониться на что либо, опереться на что либо. Зліг на лісу, постояв. О. 1861. VIII. 20. (Пані) сунула з горниці, злягаючи на руки двох хороше зодягнених дівок. Мир. ХРВ. 104. 2) Разрѣшаться, разрѣшиться отъ бремени. Уже Дарина злягла. Жінка злягла. КС. 1893. VII. 74. Одному чоловікові злягла вночі жінка. Федьк.
