Крикнява

Кри́княва, -ви, ж. КРИ́КНЯВА, и, жін., розм. Крик багатьох людей; шум, галас, гамір.

Тлумачення у словниках

Тлумачення у словниках Словник української мови: в 11 томах. — Том 4, 1973. — Стор. 345.

Ілюстрації

Джерела та література Крикнява тим часом стихала... (Михайло Коцюбинський, I, 1955, 236); Те птаство, що літає й ховається у вітті, лишає по собі безліч пісень, і висвистування, і цвірінькання, і крикняву (Павло Загребельний, Шепіт, 1966, 220).