Крикнява
Матеріал з Київський столичний університет імені Бориса Грінченки
Версія від 01:39, 8 листопада 2018; Kyzub.fpmv18 (обговорення • внесок)
Кри́княва, -ви, ж. КРИ́КНЯВА, и, жін., розм. Крик багатьох людей; шум, галас, гамір.
Тлумачення у словниках
Тлумачення у словниках Словник української мови: в 11 томах. — Том 4, 1973. — Стор. 345.
Ілюстрації
|
|
|
|
Джерела та література
Крикнява тим часом стихала... (Михайло Коцюбинський, I, 1955, 236);
Те птаство, що літає й ховається у вітті, лишає по собі безліч пісень, і висвистування, і цвірінькання, і крикняву (Павло Загребельний, Шепіт, 1966, 220).
