Злупити

Матеріал з Київський столичний університет імені Бориса Грінченки
Версія від 14:45, 6 вересня 2012; Matasar.ei (обговорення • внесок)

(різн.) ← Попередня версія • Поточна версія (різн.) • Новіша версія → (різн.)
Перейти до: навігація, пошук

Злупи́ти, -плю́, -пиш, гл. Содрать, слупить, ободрать. Тільки в тебе худобоньки, що сива кобила: тую злупив, жупан купив. Чуб. III. 161. Та він би з рідного батька злупив. Ном. № 4828.

Отримано з https://wiki.kubg.edu.ua/index.php?title=Злупити&oldid=23986