Побожний

Побожний, -а, -е. Набожный, благочестивый. От як розжився той чоловік, то покинув і пить, і такий побожний зробився. Рудч. Ск. II. 22.

Зміст

1 Сучасні словники
- 1.1 Академічний тлумачний словник (1970—1980)
- 1.2 Словник синонімів
2 Словник відмінків
3 Ілюстрації
4 Інтернет джерела

Сучасні словники

Тлумачення слова у сучасних словниках

Академічний тлумачний словник (1970—1980)

ПОБОЖНИЙ

1. Який ревно виконує всі релігійні обряди; віруючий. Побожний аскет вік в пустині прожив І молитвою й постом богині служив (Іван Франко, XI, 1952, 106); Василь Миронович, чоловік смирний і побожний, під чаркою дуже любив говорити за що-небудь божественне (Степан Васильченко, I, 1959, 127); // Власт. релігійній, віруючій людині. Ґаздиня вже вчиняє паску. Місить тісто з побожними думками, стараючись гнати від себе всяку злість і нечисть (Гнат Хоткевич, II, 1966, 37).

2. Пов'язаний з релігією; церковний. Зоня увійшла в кімнату, співаючи побожний гімн (Леся Українка, III, 1952, 653); Коли перші [старі] співали до захрипу побожні пісні, то молодь переплітала їх світськими, часто не зовсім пристойними коломийками (Ірина Вільде, Сестри.., 1958, 45).

3. Сповнений найщирішої шани, безмежно відданий; благоговійний, шанобливий. Громада перешіптується, з побожним подивом поглядаючи на Руфіна і Прісціллу (Леся Українка, II, 1951, 497); Бальзак придивлявся до розчервонілого обличчя молодого письменника. Йому подобався побожний погляд, яким той дивився на нього (Натан Рибак, Помилка.., 1956, 220).

Словник синонімів

ПОБОЖНИЙ - ШАНОБЛИ́ВИЙ (сповнений поваги, пошани до кого-небудь - про почуття, стосунки тощо), ШАНОВЛИ́ВИЙ, УКЛІ́ННИЙ, ПОШТИ́ВИЙ, БЛАГОГОВІ́ЙНИЙ.

Чудова зала Київської філармонії.. освячена шляхетними традиціями славетних зустрічей з видатними творцями, до неї горнеться шаноблива любов киян (Т. Масенко); Здогадався Перікон з багатого вбрання і з шановливого до неї ставлення інших, що знайдена ним панна, мабуть, якогось великого коліна (переклад М. Лукаша); Ще одна уклінна просьба до Вас, Добродію (М. Коцюбинський); З благоговійним подивом читаємо і перечитуємо ми його полум’яні, кров’ю гарячого серця написані рядки (О. Левада); Я оглядаюсь на неозоре поле літератури перейдених століть і мене охоплює побожний подив: яка насиченість думками, настроями, образами, характерами у різних зіткненнях! (М. Рильський).

Словник відмінків

відмінок		однина		множина
	чол. р.	жін. р.	сер. р.
називний	побо́жний	побо́жна	побо́жне	побо́жні
родовий	побо́жного	побо́жної	побо́жного	побо́жних
давальний	побо́жному	побо́жній	побо́жномум	побо́жним
знахідний	побо́жний, побо́жного	побо́жну	побо́жне	побо́жні, побо́жних
орудний	побо́жним	побо́жною	побо́жним	побо́жними
місцевий	на/у побо́жному, побо́жнім	на/у побо́жній	на/у побо́жному, побо́жнім	на/у побо́жних