Тямучість

Тямучість, -чости, ж. Понятливость. Борз. у.Властивість за значенням тямучий. І тут він [Герман] показав свою енергію та тямучість, свій бистрий розум (Іван Франко, VIII, 1952, 384); Особливо намагався підкреслити свою тямучість.. Бухкало (Гордій Коцюба, Нові береги, 1959, 107).

Сучасні словники

Тлумачення слова у сучасних словниках

Словарь української мови: в 4-х тт. / За ред. Б. Грінченка. — К., 1907—1909. — Т. 4. — С. 303.

ТЯМУ́ЧІСТЬ, чості, ж. Властивість за знач. тяму́чий. І тут він [Герман] показав свою енергію та тямучість, свій бистрий розум (Фр., VIII, 1952, 384); Особливо намагався підкреслити свою тямучість.. Бухкало (Коцюба, Нові береги, 1959, 107).

Ілюстрації