Довірятися

Довірятися, -ряюся, -єшся, сов. в. довіритися, -рюся, -ришся, гл. Довѣряться, довѣриться. І той, хто хліб мій їв, кому я довірявся, приятель щирий мій підняв п’яту на мене. К. Псал. 100.

Сучасні словники

ДОВІРЯ́ТИСЯ, яюся, яєшся, недок., ДОВІ́РИТИСЯ, рюся, ришся, док.

1. кому. Довіряючи кому-небудь, ділитися своїми думками, таємницями і т. ін. Люба напрочуд чесно уміла зберігати таємниці, і Серьожка багато з чим їй довірявся (Андрій Головко, II, 1957, 82); — Скажи, нащо тебе я полюбила, Скажи, нащо довірилась тобі? (Пісні та романси українських поетів.., II, 1956, 245); Йому імпонувало те, що Філіпчук у грошових справах довірився саме його синові (Ірина Вільде, Сестри.., 1958, 146).

2. тільки недок. Пас. до довіряти 2, 3.

http://sum.in.ua/s/dovirjatysja

{{subst:Шаблон:Словник Грінченка і сучасність|підрозділ=Інститут мистецтв}}