Маховик
Махови́к, -ка, м. Маятникъ. Мнж. 185. [1] Ма́хове ко́лесо (махови́к) — масивна обертова деталь з великим моментом інерції у вигляді диска або колеса, що встановлюється на ведучому валу машини для зменшення нерівномірності його обертання при усталеному русі. Маховик акумулює (нагромаджує) кінетичну енергію в період прискорення руху і віддає її при сповільненні.
[ковальської машини у місті Віттен (Німеччина)] Використання махового колеса як в простих конструкціях (гончарний круг), так і в поршневих двигунах, компресорах, насосах та ін. машинах забезпечує рівномірність обертання вала. В поршневих двигунах маховик, крім того, дає змогу поршню долати крайні положення («мертві точки»). В інерційних двигунах нагромаджена маховиком енергія використовується для привода транспортного засобу (жиробус). Історична довідка
Трактор VL30 італійської фірми «Ландіні» з винесеним маховим колесом Ефект маховика використовувався з найдавніших часів. Прикладами можуть служити гончарний круг та вітряний млин.
Згідно з американським медієвістом Лінном Вайтом ще німецький монах Теофіл (пресвітер Теофіл) (бл. 1070-1125) згадує у своєму трактаті «Про різні мистецтва» (лат. «De diversibus artibus») декілька машин, у яких знайшов використання маховик.[1]
Під час промислової революції Джеймс Ватт використав махове колесо у своїй паровій машині поршневого типу для покращення рівномірності роботи та долання «мертвих» положень поршня, а його сучасник Джеймс Пікард використав маховик у поєднанні з кривошипно-шатунним механізмом для перетворення зворотно-поступального руху в обертальний[2].
Використання махового колеса як акумулятора енергії обмежується тим, що при перевищенні допустимої колової швидкості відбувається розрив маховика, що призводить до великих руйнувань. Це змушує створювати маховики з дуже великим запасом міцності, що супроводжується зниженням їх ефективності.
Наслідком цього є мала (у порівнянні з іншими видами акумуляторів) питома енергоємність.Жирний текст Фізичні параметри махового колеса
Суцільне махове колесо
Махове колесо порожнистої конструкції Кінетична енергія маховика записується рівнянням:
{\displaystyle E_{k}={\frac {1}{2}}\cdot I\cdot \omega ^{2}} {\displaystyle E_{k}={\frac {1}{2}}\cdot I\cdot \omega ^{2}} Момент інерції суцільного диска маховика:
{\displaystyle I={\frac {1}{2}}mR^{2}} {\displaystyle I={\frac {1}{2}}mR^{2}}, Момент інерції порожнистого диска маховика:
{\displaystyle I={\frac {1}{2}}m(R^{2}+r^{2})} {\displaystyle I={\frac {1}{2}}m(R^{2}+r^{2})} Для випадку малої товщини (r ≈ R) момент інерції набуває найбільшого значення серед маховиків однакової маси і діаметра. Він становить:
{\displaystyle I=mR^{2}\,} {\displaystyle I=mR^{2}\,} де:
{\displaystyle \omega } \omega — кутова швидкість обертання маховика; {\displaystyle I} {\displaystyle I} — момент інерції маси відносно осі обертання; {\displaystyle m} m — маса маховика; {\displaystyle R} R — радіус зовнішнього кола маховика; {\displaystyle r} r — внутрішній радіус порожнистого маховика. [махове колесо] [колесо порожнистої конструкції] Інші значення Населені пункти:
Маховик — село в Україні, Красноградському районі Харківської області. Маховики — село в Україні, Корюківському районі Чернігівської області. У техніці: Маховик (арматура)[1] — деталь, що призначена для сприйняття ручного зусилля при керуванні запірним органом трубопровідної арматури. Інше:
«Маховик» — кіножурнал, що випускався Одеською кінофабрикою в середині 20-их років ХХ-го століття. Види маховиків Розрізняють наступні види конструкції маховиків:
суцільний; демпферний; полегшений. Найбільше поширення на автомобілях знайшов маховик суцільної конструкції. Це масивний диск діаметром від 30 до 40 сантиметрів, виконаний з чавуну. На зовнішню поверхню диска напресований сталевий зубчастий вінець, що забезпечує провертання колінчастого валу при запуску двигуна за допомогою стартера. З одного боку маховика виконана маточина для кріплення до фланця колінчастого валу, інша сторона грає роль провідного диска зчеплення.
