Сіпуга
Матеріал з Київський столичний університет імені Бориса Грінченки
Версія від 21:51, 6 листопада 2018; Vhliakh.ij18 (обговорення • внесок)
Зміст
Словник Грінченка
Сіпуга, -ги, м. = Сіпака. Грин. II. 165. Тут сіпуга, війтп’янюга вже не докучає. КС. 1882. IX. 568.
Сучасні словники
Академічний тлумачний словник
Сіпуга -
1. Доскіпливий, уїдливий начальник.
Приклад у літературі : Карпо чоловік гордий та жорстокий, з його буде добрий сіпака, може, його боятимуться хоч баби та молодиці, — говорила громада (Нечуй-Левицький, II, 1956, 366).
2. Посіпака.
Приклад у літературі:
Довго ми дивились На те, як мучили, глумились Сіпаки панські над попом, Як він, не кажучи й словечка, Коривсь, хилився, мов овечка (Іван Франко, X, 1954, 321); По церквах — кадило й чад, А сіпаки вірні Б'ють і мучать села хирні (Микола Зеров, Вибр., 1966, 453).
