Укоренятися

Укоренятися, -няюся, -єшся, сов. в. укоренитися, -нюся, -нишся, гл. Укореняться, укорениться, глубоко пустить корни. В саду вишенька вкоренилася. Грин. III. 244. Тут схизма глибоко в козацтво вкоренилась. К. МБ. II. 131.

Сучасні словники

Вкоренитися, вкоренилася, вкоренилася, вдосконалення. (До вкорінюватися). 1. Про що-небудь посадженому: врости, зміцнитися корінням в грунті (с.-г.). 2. перен. Зміцнитися, міцно встановитися. Багато звичаї вкоренилися в побуті з давніх часів.

УКОРЕНИ́ТЬСЯ, -ни́тся; сов. (несов. укореняться). 1. Прижиться, укрепиться корнями в почве. 2. Внедриться, прочно установиться, войти в обычай. — Теперь могу сказать прямо: да, ябедничество слишком укоренилось здесь! Салтыков-Щедрин, Невинные рассказы. Офицеры внимательно слушали Макарова. Выдвинутые им положения ломали давно укоренившиеся во флоте традиции. Степанов, Порт-Артур.

Словарь русского языка: В 4-х т. / РАН, Ин-т лингвистич. исследований; Под ред. А. П. Евгеньевой. — 4-е изд., стер. — М.: Рус. яз.; Полиграфресурсы, 1999;

Ілюстрації