Ясніти

Ясні́ти, -ні́ю, -єш, гл. 1) Свѣтлѣть, дѣлаться свѣтлѣе. На дворі ясніє. Тихо піднявся місяць угору, зменшаючись і ясніючи. Левиц. І. 15. 2) Быть свѣтлымъ, Грядущее сяйне тобі полуднем, теперешнє яснітиме, як ранок. К. Іов. 25.

Ставати, робитися ясним, яснішим; світліти.

Випромінювати світло; світитися, сяяти.

Те саме, що блищати .

Виділятися серед чого-небудь світлим, яскравим кольором; виднітися.

Набирати веселішого, радіснішого, привітнішого виразу (перев. про обличчя, очі).

Ставати яснішим, логічнішим, чіткішим.