Щебетун
Матеріал з Київський столичний університет імені Бориса Грінченки
Версія від 12:11, 5 листопада 2018; Dovoitovych.fpmv18 (обговорення • внесок)
Щебетун, -на, м. 1) Щебечущій. 2) Говорунъ.
Зміст
Сучасні словники
Тлумачення слова у сучасних словниках
ЩЕБЕТУ́Н, а́, ч., розм.
1. Птах, який постійно, невпинно щебече.
2. перен. Той, хто швидко, жваво говорить, розмовляє (про людину).
Щебетун, на, м.
1) Щебечущій.
2) Говорунъ.
Ілюстрації
|
|
|
|
Медіа
https://www.youtube.com/watch?v=2uKvZJf9wEw
Див. також
Джерела та література
Словник української мови: в 11 тт. / АН УРСР. Інститут мовознавства; за ред. І. К. Білодіда. — К.: Наукова думка, 1970—1980. — Т. 11. — С. 577.
