Міхур

Міху́р, -ря́, м. Волдырь, водяной пузырь отъ обжога и пр. Камен. у. Ум. Міхурець.Міхур-порожнистий орган у тілі тварини або людини, що наповнюється якою-небудь рідиною. Квасолю рекомендують як дієтичну страву при клінічному лікуванні хвороб печінки і жовчного міхура (Зернові бобові культури, 1956, 121); Ця хвороба [гематурія] характерна тим, що стінка сечового міхура кривавить (Наука і життя, 9, 1957, 19); * У порівняннях. Він цьвохнув коня батогом і погнав курною дорогою, лиш.. надувалася на спині міхуром червона, вилиняла на сонці, сорочка (Григорій Тютюнник, Вир, 1964, 271); // Мішечок або інші вироби, виготовлені з тканини такого органа деяких тварин. — Я.. дам тобі ще трохи грошей, — сказав Бразд, і, вийнявши баранячий міхур, заходився рахувати динарії… (Семен Скляренко, Святослав, 1959, 92); У боярських хоромах.. у вікнах прозоре скло, привезене з Києва. А у смердів на вікнах міхури волячі нап'яті (Антон Хижняк, Д. Галицький, 1958, 34).

(діал) Пухир — Він хап рукою за залізо [залізо].. А долоня вся міхуром стала (Іван Франко, IV, 1950, 194)

Сучасні словники

Сечови́й міху́р (лат. vesica urinaria) — непарний порожнистий м'язовий орган видільної системи, який лежить у передній частині порожнини малого таза і служить для накопичення витікаючої з нирок сечі і періодичного її виведення через сечовипускний канал. Жо́вчний міху́р (ЖМ) (лат. vesica biliaris) — це тонкостінний орган травної системи, що є резервуаром жовчі, яка надходить по загальній печінковій та міхуровій протоках, і виробляється печінкою (вихід жовчі з печінки у цей час заблокований завдяки скороченню м'яза замикача спільної жовчної протоки). Жовчний міхур вміщає 40-70 мл жовчі, що має форму видовженого мішка, завдовжки 8-12 см, завширшки — 3-5 см.

Ілюстрації

x140px

Ілюстрації