Старкуватий

Старкуватий, -а, -е. Старообразный. Старкувата жінка.

Сучасні словники

Академічний тлумачний словник (1970—1980)

СТАРКУВА́ТИЙ, а, е. Який має вже ознаки старої людини, не зовсім старий (у 1, 3 знач.); підстаркуватий. Софія з погордою глянула на трьох старкуватих та гладких німців, що сиділи близько неї (Леся Українка, III, 1952, 531); Була се старкувата вже дівка, що виховалася при дворі та, не вийшовши замуж [заміж], так і лишилася тут (Іван Франко, VII, 1951, 23).

Ілюстрації