Двійко
Матеріал з Київський столичний університет імені Бориса Грінченки
Версія від 00:12, 5 листопада 2018; Aohryhorieva.fpmv18 (обговорення • внесок)
Двійко, чис. Ум. отъ двоє. І їх лиш тільки двійко було. Федьк. Грин. І. 203.
Зміст
Сучасні словники
Тлумачення слова у сучасних словниках
Ілюстрації
|
|
|
|
