Ліхтарня
Матеріал з Київський столичний університет імені Бориса Грінченки
Версія від 00:12, 5 листопада 2018; Mmlozytska.fpmv18 (обговорення • внесок)
Зміст
Cловник Грінченка
Ліхта́рня, -ні, ж. 1) Фонарь. Федьк. III. 165. 2) Въ церковномъ зданіи: цилиндрическая башенка, на которой покоится глава церкви. Шух. І. 115 — 117.
Сучасні словники
Словник української мови Академічний тлумачний словник (1970—1980)
Ліхтарня,і, жін., діал. Ліхтар. Катря вийшла покірно в сіни й зараз вернулась з двома засвітленими ліхтарнями (Михайло Старицький, Облога.., 1961, 77); Світло ліхтарні, яку держав [Спориш] у руці, падало скісно на його лице (Іван Франко, II, 1950, 279).
Словник української мови: в 11 томах. — Том 4, 1973. — Стор. 532..
Словник архітектури та монументального мистецтва
Латинська транскрипцiя: [lihtarnya]
ЛІХТАРНЯ Те саме, що і маківка. МАКІВКА Завершення бані над храмом чи дзвіниці, верх споруди тощо.
Орфографічний словник української мови
ЛІХТАРНЯ ліхта