Ліхтарня

Матеріал з Київський столичний університет імені Бориса Грінченки
Версія від 00:12, 5 листопада 2018; Mmlozytska.fpmv18 (обговореннявнесок)

(різн.) ← Попередня версія • Поточна версія (різн.) • Новіша версія → (різн.)
Перейти до: навігація, пошук


Cловник Грінченка

Ліхта́рня, -ні, ж. 1) Фонарь. Федьк. III. 165. 2) Въ церковномъ зданіи: цилиндрическая башенка, на которой покоится глава церкви. Шух. І. 115 — 117.

Сучасні словники

Словник української мови Академічний тлумачний словник (1970—1980)

Ліхтарня,і, жін., діал. Ліхтар. Катря вийшла покірно в сіни й зараз вернулась з двома засвітленими ліхтарнями (Михайло Старицький, Облога.., 1961, 77); Світло ліхтарні, яку держав [Спориш] у руці, падало скісно на його лице (Іван Франко, II, 1950, 279).

Словник української мови: в 11 томах. — Том 4, 1973. — Стор. 532..

Словник архітектури та монументального мистецтва

Латинська транскрипцiя: [lihtarnya]

ЛІХТАРНЯ Те саме, що і маківка. МАКІВКА Завершення бані над храмом чи дзвіниці, верх споруди тощо.

Орфографічний словник української мови

ЛІХТАРНЯ ліхта

Ілюстрації

Ліхтарня.jpg Ліхтарня2.jpg