Чибрик

Чи́брик, -ка, м. Раст. а) = Чебрець. а). Шух. І. 22. б) — дикий. Thymus montanus. Шух. І. 22.

Зміст

1 Сучасні словники
2 Іноземні словники
- 2.1 Словари и энциклопедии на Академике
3 Ілюстрації
4 Медіа
5 Цікаві факти
- 5.1 [1]
- 5.2 [2]

Сучасні словники

Словник української мови Академічний тлумачний словник (1970—1980)

. ЧЕБРЕ́ЦЬ, ю, чол. (Thymus, L.). Дикоростуча напівкущова медоносна рослина, що має пряме стебло (в нижній частині здерев'яніле) з лілувато-рожевими (іноді білими) квітками; використовується в медицині. Швидко заросла могила травою та чебрецем (Нечуй-Левицький, I, 1956, 111); Ще за часів язичества наші предки на кострища клали чебрець, коли курили фіміам перед богами (Лікарські рослини.., 1958, 117); На всю хату запахло польовими квітами — ромашкою та чебрецем (Степан Чорнобривець, Визволена земля, 1959, 145). Словник української мови: в 11 томах. — Том 11, 1980. — Стор. 289.

Словник української мови за редакцією Б.Д.Грінченка

Чи́брик, -ка, м. Раст. а) = Чебре́ць. а). Шух. І. 22. б) — ди́кий. Thymus montanus. Шух. І. 22.

УКРЛІТ.ORG_Cловник

Чи́брик, ка, м. Раст. а) = Чебре́ць. а). Шух. І. 22. б) — ди́кий. Thymus montanus. Шух. І. 22. Словарь української мови: в 4-х тт. / За ред. Б. Грінченка. — К., 1907—1909. — Т. 4. — С. 461.

Іноземні словники

Словари и энциклопедии на Академике

чебрець -ю́, ч. Дикоростуча напівкущова медоносна рослина, що має пряме стебло (в нижній частині здерев'яніле) з лілувато-рожевими (іноді білими) квітками; використовується в медицині. Великий тлумачний словник сучасної української мови. - "Перун". 2005.