Арештовувати
Арешто́вувати, -вую, -єш, сов. в. арештува́ти, -ту́ю, -єш, гл. 1) Арестовывать, арестовать. 2) Забастовать (въ карточной игрѣ). Шейк. 3) Въ думѣ «про Самійла Кішку» употреблено въ значеніяхъ: вооружать и приготовлять къ стрѣльбѣ: Ой із города Трапезонта виступала галера... гарматами арештована. АД. І. 208. Тогді козаки собі добре дбали: сім штук гармат собі арештували, яссу воздавали. АД. І. 217.
Зміст
Сучасні словники
Тлумачення слова у сучасних словниках 1.АРЕШТОВУВАТИ, ую, уєш, недок., АРЕШТУВАТИ, ую, уєш, док., перех. Брати кого-небудь під варту, позбавляти волі. Року 1877 з Франком сталася пригода: його й цілу редакцію «Друга» арештовують (Михайло Коцюбинський, III, 1956, 32); У Карпа Нехльоди двоє міліціонерів одібрали наган, а його самого арештували й відправили до повітового міста (Анатолій Шиян, Баланда, 1957, 240).
2.Брати кого-небудь під варту, позбавляти волі. ◆ Року 1877 з Франком сталася пригода: його й цілу редакцію «Друга» арештовують Коцюбинський
3.арестовывать заарестовывать, зацапывать, сцапывать, брать, задерживать, подвергать аресту, хватать, хомутать, забривать, заметать, засаживать, винтить, сажать, забирать, вязать, содержать под стражей. Ant. освобождать (из-под стражи)
4.АРЕСТО́ВЫВАТЬ, арестовываю, арестовываешь. несовер. к арестовать. «То сами арестовывают, то сами на поезд сажают.» Неверов.
6.АРЕСТОВА́ТЬ, -ту́ю, -ту́ешь; -о́ванный; сов., кого (что). Подвергнуть аресту, лишить свободы по решению суда или с санкции прокурора. А. правонарушителя.
Когда кого-либо арестовывают, его насильно лишают свободы, привозят в милицию, тюрьму и т. д., подвергают аресту. Арестовывать преступника, бандита.
св. Его арестовали по подозрению в убийстве. |
пасс. Именем закона вы арестованы!
7. Когда судебные органы арестовывают чьё-либо материальное имущество, они официально запрещают его использование хозяином. пасс. Все банковские счета были арестованы.
Ілюстрації
|
|
|
|
Медіа
Див. також
Джерела та література
Словник української мови: в 11 томах. — Том 1, 1970. — Стор. 58.
