Здрік
Матеріал з Київський столичний університет імені Бориса Грінченки
Версія від 13:26, 6 вересня 2012; Matasar.ei (обговорення • внесок)
Здрік, здроку, м. = Дрік 2. І ну корпать очі чоловікові своєму, неначе здрік її кусає. Рудч. Ск. II. 174.