Забрьоха

Матеріал з Київський столичний університет імені Бориса Грінченки
Перейти до: навігація, пошук

Забрьо́ха, -хи, об. Забрызганный грязью. См. Задріпа. Так і швендя куди попало бісів забрьоха. Харьк.

Сучасні словники

Тлумачення слова у сучасних словниках ЗАБРЬО́ХА, и, ч. і ж., розм., рідко. Людина, що забрьохалася.


1.забрьоха -и; ч. и ж. грязну́ля


2.Забрьоха — головний герой твору, козацький сотник. Ледар, надає перевагу простим тілесним втіхам (алкоголь, їжа, сон). Вирізняється неосвіченістю (вміє рахувати лише до тридцяти). В управлінні сотнею не самостійний та безпорадний. В усьому радиться та спирається на сотенного писара Пістряка.[1]


3.забрьо́ха іменник чоловічого або жіночого роду, істота рідко

Ілюстрації

Photoicon.png Photoicon.png Photoicon.png Photoicon.png

Медіа

Див. також

Джерела та література

1. Словник української мови: в 11 тт. / АН УРСР. Інститут мовознавства; за ред. І. К. Білодіда. — К.: Наукова думка, 1970—1980. — Т. 3. — С. 30.

Зовнішні посилання