Ирід

И́рід, -рода, м. См. Ирод. І́РОД, а, ч., лайл. Дуже жорстока, люта людина; кат, недолюдок. [Відьма:] Як була я молодою — І гадки не мала, По садочку похожала, Квічалась, пишалась. А він мене і набачив, Ірод!.. (Шевч., І, 1951, 366); [Микита:] Пустіть мене! За що ви надо мною знущаєтесь? Лучче [краще] втопіть мене або вбийте! Собаки! Іроди! Катюги!.. (Кроп., І, 1958, 101); — Думалось, хоч дітей врятую — не пощастило. В землю загнали моїх кришеняток, іроди, упирі кляті [фашисти]! (Збан., Єдина, 1959, 237).

• 

  Опис1

Значення

ЖОРСТОКИЙ, на півн. жорсткий, і у давнину той же, але будучи вимовлятися: жорстокий. | Нині употр. тільки в переносному · знач. немилосердний, Немилостивий, безжалісний або нелюдський, що не знає жалю, жалю, співчуття; безмірно строгий, суворий, тяжкий або болісний, нестерпний, тяжкий, нездоланно грізний, невблаганний. Жорстока людина жорстоко і карає. Жорстока розлука жестокою сумом вражає. Жорстокий працю, працювати в жорстоку холоднечу і на жорстокому вітрі. Жорстокість дружин. жесточью, властивість жорстокого, кажуть про людину, про долю, про стихії та ін. Жесточество пор. Запеклі, закоренілий впертість, черствість, завзятість. Жесточью кого, що, робити запеклими, робити жорстокосердим, черствим. Жесточать, ставати жорстоким, свірепеть. Жесточествовать, виробляти жорстокості, неістовать. Жестокан чоловік., Архан. жорстока, стяжательний, скнара. Жестокан, достакан · старий. стакан, від жесть? і доща. Жестоконравний, у кого звірячий, злий, жорстокий характер. Жестоконравіе пор. властивість це. Жестокосердечний, жорстока, жестосердий, звірячий, безжальний, нечутливий, немилосердний або неспівчуття. Жестокосердечіе, жорстокосердість, жестосердіе пор. властивість, приналежність ця. У складних словах церк. жорстокий означає жорсткий, грубий; усеченное вимова жорстокий (як в російській від жорсткий), це ж вимова малорос. · В · знач. жорстокий.

Звідки в людях жорстокість і як подолати це явище?

Думаю, багато хто з вас замислювався щодо жорстокості. Виходячи на вулицю ми потрапляємо у жорстокий світ, але сонячне проміння в душі дає надію на добродушність у цьому світі.

Як казав Л. Сенека: «Будь-яка жорстокість походить від душевної черствості та слабкості». Я вважаю це влучним висловом, бо коли людина «відпускає» руки, стає слабкою та не хоче боротися далі з життєвими випробуваннями, їй важливо самоствердитися серед слабших. Вона починає їх ображати та їй від цього добре. Душа в цієї людини черствіє та чорніє, в ній стає недостатньо місця для того світлого проміння в душі. Також є влучним вислів Клода Андріана Гелефеція: «Жорстокість є завжди результатом страху, слабкості та боягузтва». Жорстокість це не тільки прагнення завдати страждань іншим, а й байдужість до них. Наприклад, якщо потопає одна людина, прохаючи про допомогу, а інша, бувши в стані допомогти, просто лежить і спостерігає з байдужістю або зі злобним задоволенням – це жорстока людина.

Кожна людина розуміє слово жорстокість по різному, кожен має свою думку щодо її виникнення та боротьби з нею. Наприклад: мій однокласник Сергій Марисєв, розкриває цю тему так: «З первісних часів для харчування люди вбивали тварин жорстоко. В історії є також багато прикладів жорстокості. Єдиний вихід – це гуманність, толерантність та співпраця. Але жорстокість не подолати повністю – тому що це в людина генетично». Інші гадають, що для подолання цього явища треба бути більш ввічливим та любити світ. А я гадаю що треба, жити – як справжня людина та думати перед тим, як зробити певний крок. Бо жорстокість змінює нас в гіршу сторону. А з нами змінюється і Наша Планета. Давайте, жити, а не виживати!