Здобичник
Матеріал з Київський столичний університет імені Бориса Грінченки
Версія від 13:23, 6 вересня 2012; Matasar.ei (обговорення • внесок)
Здоби́чник и здоби́шник, -ка, м. Разбойникъ, хищникъ. Рудч. Чп. 100. Ой як взяли наші чумаченьки з під байраку виходити, ой як узяли вражі здобишники частом до нас доїздити. Нп.