Здіймати
Матеріал з Київський столичний університет імені Бориса Грінченки
Версія від 13:22, 6 вересня 2012; Matasar.ei (обговорення • внесок)
Здійма́ти, -ма́ю, -єш, сов. в. здійня́ти, -йму, -меш, гл. 1) Снимать, снять. За рученьку візьме, золот перстень здійме. Мет. 299. Не здіймай з мене, дідусю, шкури. Рудч. Ск. II. 15. На поріг ступає, шапочку здіймає. Лавр. 109. 2) Поднимать, поднять. Гуки до Бога здіймає, Господа з небес благає. Мет. 417. Ой казав Криворук, що не здійме орда рук. Орда руки ізняла і козака заняла. Нп. Здійміть очі ваші. Єв. І. IV. 35.
