Шептун
Матеріал з Київський столичний університет імені Бориса Грінченки
Версія від 18:56, 3 листопада 2018; Aistryzhak.ij18 (обговорення • внесок)
Шептун, -на, м. Знахарь, пришептывающій. Мнж. 14.
Зміст
Сучасні словники
Тлумачення слова у сучасних словниках
1) Той, хто говорить, співає і т. ін. пошепки, дуже тихо. В останні роки з'явилося чимало сортів отих виконавців [пісень]: хрипуни, шептуни, шелестуни тощо (Літературна Україна, 17.XII 1968, 4).
2) Той, хто доносить на кого-небудь. Султан слухав виказувачів і шептунів і загадково мовчав (Зінаїда Тулуб, Людолови, I, 1957, 418)
3)Той, хто, чаклуючи, промовляє наговір, нашепт, приворот. Вмить до послуг його вже стоять: Шептуни, знахарі, ворожбити, мольфари (Сергій Воскрекасенко, З перцем!, 1957, 266).
Ілюстрації
|
|
|
|
Медіа
Див. також
Джерела та література
Академічний тлумачний словник української мови
