Здавлювати
Матеріал з Київський столичний університет імені Бориса Грінченки
Версія від 13:19, 6 вересня 2012; Matasar.ei (обговорення • внесок)
Здавлювати, -люю, -єш, сов. в. вдавити, -влю́, -виш, гл. 1) Сдавливать, сдавить, давить, задавить. Не грай, кітко, з медвідем, бо тя здавить. Ном. № 1213. Здавив за руку, аж хруснуло. Харьк. у. 2) Здавити оком на кого. Подмигнуть. Здавив на мене оком, я й замовк та й край. Черк. у.
