Згуда
Матеріал з Київський столичний університет імені Бориса Грінченки
Версія від 14:18, 6 вересня 2012; Matasar.ei (обговорення • внесок)
Згу́да, -ди, ж. Осмѣяніе, посрамленіе. Закохався я тяжко в тобі. Тепер я готов присягати, що не вийду з тої хати; нехай ведуть мене на згуду, а без тебе жити я не буду. Нехай мене виганяють, кийом боки облатають, а я буду з того сміятись. Грин. III. 159.