Сестриця

Сестриця, -ці, ж. Ум. отъ сестра.

Сучасні словники

СЕСТРИ́ЦЯ, і, жін. Пестл. до сестра. Поклонивсь [Уласович] хорунженку низесенько та й каже: — Віддайте за мене Олену, сестрицю вашу! (Квітка-Основ'яненко, II, 1956, 156); Брат ходить, полює, Сестрицю годує (Степан Руданський, Тв., 1959, 95); Щирим словом братерства вітаємо тебе ми, наша люба сестрице, наша.. Росіє! (Літературна Україна, 12.IX 1967, 1); Дивлюсь — се наша сусіда. Перехилилась через тин та й кланяється. Я хутенько втерла сльози. — Добридень, — кажу, — сестрице! (Марко Вовчок, I, 1955, 5); * Образно. Тополі — три сестриці — простягали вітру віти, свому [своєму] брату степовому (Олекса Гуреїв, Друзі.., 1959, 6); * У порівняннях. Ой дай мене, моя мати, до нової хати, Там зовиця, як сестриця, свекруха, як мати (Коломийки, 1969, 239); Глянь, серед поля ліворуч, Наче сестриці три поруч, Три скирти сіна ось близько (Іван Франко, XIII, 1954, 386).

Ілюстрації